6 листопада 2026 року у Навчально-науковому інституті екології, зеленої енергетики та сталого розвитку Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася онлайн-зустріч, присвячена 60-річчю від дня народження доцента, науковця та воїна-захисника України Арсенія Вікторовича Рябенького. Онлайн-зустріч об’єднала викладачів, друзів, випускників і студентів різних поколінь.
Захід розпочався з пісні Квітки Цісик однієї з улюблених виконавиць Арсенія Вікторовича, яка нагадала про його «місце сили» – Українські Карпати.
Зі вступним словом до учасників зібрання звернулася проректорка з питань гуманітарної політики та студентських ініціатив Дар`я Бортнікова, яка поділилася теплими особистими спогадами про знайомство з Арсенієм Вікторовичем під час висаджування дерев до ювілею університету, відзначивши його незмінну підтримку студентів, життєлюбство та гострий гумор.
Особливо щемливим моментом зустрічі став виступ батька захисника Віктора Івановича Рябенького. Він розповів про дитинство сина, його жагу до читання, вступ до фізико-технічного факультету, службу в Афганістані, родинні традиції та патріотичне виховання. Віктор Іванович також відзначив, що син Арсенія Вікторовича, Даніїл сьогодні також стоїть на захисті України в лавах ЗСУ.
Модераторка заходу Ганна Валеріївна Тітенко представила пам’ятну презентацію, висвітливши основні віхи життя Арсенія Вікторовича. Присутні згадали його професійний шлях доцента кафедри екологічного моніторингу та заповідної справи, фокусом досліджень якого були екологічні ризики, запобігання надзвичайним ситуаціям та теорія катастроф. Не менш вагомим був і його бойовий шлях. Афганістан, участь в АТО з 2014 року та доброволець із першого дня повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Попри важке поранення у 2023 році та отриману інвалідність, Арсеній Вікторович повернувся до побратимів зі словами «Я мушу це робити!». Його життя обірвалося 11 серпня 2024 року внаслідок важкого поранення. За свій подвиг він був посмертно нагороджений Указом Президента України орденом «За заслуги» III ступеня.
Особистими спогадами поділилася доцентка кафедри та в минулому студентка А.В. Рябенького Анастасія Анатоліївна Клєщ. Вона згадала про легендарні польові практики в Карпатах, студентські випробування на маршрутах практик та безкомпромісну принциповість наставника. Колеги та колишні студенти також згадували його унікальні педагогічні методи, від іспитів з джокерами до практичних уроків з надання домедичної допомоги та транспортування в горах. Присутні передусім згадували Людину надзвичайної енергії, яскравого характеру, гострого розуму та самобутнього гумору.
Життєвий девіз Арсенія Вікторовича «Своїх потрібно захищати. А я це вмію робити добре…» та світла пам’ять про непересічну особистість назавжди у серцях каразінців.
Світла пам’ять і вічна шана Герою! Його світло та життєві уроки назавжди залишаються з нами.
#Каразінський #АрсенійРябенький #ГероїНеВмирають #КаразінськаСпільнота #KarazinEcology #EcoFamily
