Проєкт – Зелено-голуба інфраструктура у містах країн колишнього СРСР – вивчаючи спадщину та досвід країн Вишеградської четвірки

Питання розвитку зелено-голубої інфраструктури (ЗГІ) були актуальними ще в Радянському Союзі, і багато ідей та рішень 1970-х років навіть досі видаються дуже актуальними та свіжими. Цікаві плани та будівельні рішення можна знайти в країнах колишнього СРСР (хоча вони у більшості випадків не були належним чином впроваджені та / або не підтримувались), тоді як концепції, підходи та методи розвитку ЗГІ широко обговорювались в університетських підручниках. Однак можна помітити, що, хоча міста в пост-радянських країнах, таких як Білорусь чи Україна, плануються людьми з однієї наукової школи, там ми не можемо побачити нічого інноваційного. З часом з’явились нові концепції, такі як природно-орієнтовані рішення (ПОР), і можна було б очікувати, що вони будуть розвиватися разом зі старою школою та дадуть захоплюючі результати. Але цього насправді не відбувається, за винятком кількох пілотних проєктів, які фінансуються ЄС та ПРООН. Тож існуюча ЗГІ  занепадає, тоді як нові розробки видаються суперечливими з точки зору сталості. Країни Вишеградської четвірки після розпаду Радянського блоку мали  схожі  до білоруських та українських стартові умови з точки зору містобудівної політики та стратегій її реалізації. Вони пройшли довгий шлях, використовуючи свою спадщину у галузі містобудуванні та обираючи шляхи свого розвитку. Що стосувалося розвитку та управління ЗГІ, то були як яскраві успіхи, так і невдачі.  Сучасні  практики та зусилля зосереджені на ПОР, смарт  ЗГІ, підходах до участі стейкхолдерів та краудсорсингу. Досвід країн Вишеградської четвірки надзвичайно корисний для вивчення для громад Білорусі та України, особливо у питання покращення стійкості міст.

Ми припускаємо, що відповідні академічні спільноти та широкі кола  практиків і фахівців, які займаються розробкою та управлінням ЗГІ в Білорусі та Україні, вже мають базові знання та досвід. Однак їм бракує нестандартної точки зору на проблеми розвитку та обслуговування ЗГІ у своїх країнах, які пов’язані з політикою, управлінням та технологіями, а також у них відсутнє  послідовне розуміння та бачення ефективних рішень. Цю проблему можна вирішити шляхом спільного розвитку та обміну знаннями за умови, що знання є корисними та актуальними, а різні аудиторії розглядаються за допомогою відповідних форматів знань та інструментів комунікації. Запропоновані канали обміну знаннями – це семінар для зацікавлених сторін (стейкхолдерів), короткий опис політики, наукові праці (національні та міжнародні), розроблені та запроваджені курси для навчання в магістратурі та аспірантурі та інтенсивне професійне навчання (підвищення кваліфікації фахівців). Партнерами проєкту є академічні установи країн Вишеградської четвірки, які володіють чудовими знаннями з усього спектру питань, пов’язаних з розвитком та управлінням ЗГІ. До консорціуму також входять представники відкритого суспільства та наукових кіл країн Східного партнерства (Білорусі та України) й ще однієї пост-радянської країни (Естонії). Усі партнери мають відповідний рівень кваліфікації  для вивчення підходів, шляхів та практик подолання проблем інституційної та інфраструктурної спадщини, пов’язаної  зі ЗГІ у містах, проведення досліджень для аналізу відповідних ситуацій з розвитку знань та управління в Білорусі та Україні, розробку та розвиток критичних міркувань та рекомендацій щодо розвитку політики. Всі партнери будуть майже рівною мірою брати участь у зборі та аналізі даних, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна проводитиме заходи та керуватиме спільнотою освітян.

Проєкт націлений на такі інноваційні інструменти та концепції, як розвиток та розповсюдження інноваційного містобудування та управління й екологічні концепції, наприклад, природно-орієнтовані рішення та ЗГІ для міст, які будуть більш привабливими для життя. На додачу проєкт також:

• спирається на досвід країн Вишеградської четвірки, які переживали соціально-економічний перехід, подібний до ситуації у країнах Східного партнерства, і мали подібну інституційну, академічну та інфраструктурну спадщину (та використання Естонії як допоміжного прикладу для того, щоб надати більш повну картину пост-комуністичної трансформації), розмірковує про білоруську та українську ситуацію, розглядаючи найкращі практики та невдачі;
• паралельно звертається до численних професійних та освітянських аудиторій, залучених до розробки та експлуатації ЗГІ, а також кола громадян та використовує різні інструменти / продукти для досягнення мети;
• включає спільне виробництво та розвиток нових знань експертами з країн Східного партнерства та країн Вишеградської четвірки, які співпрацюють разом;
• передбачає інформування широкої міжнародної аудиторії про результати проєкту, а також досвід країн Вишеградської четвірки у галузі ЗГІ через міжнародні наукові видання.

Регіон, до якого входять країни Вишеградської четвірки, пережив важкі часи соціально-економічних перетворень, і має великий досвід, яким варто ділитися; його можна використовувати як базу,  для того, щоб навчитися як досягти успіху, а також як уникнути помилок. Незважаючи на те, що в регіоні країн Вишеградської четвірки було багато спільного, різні країни обрали свої шляхи, які продемонстрували широкий спектр підходів до поліпшення життєдіяльності міст, а тому участь усіх країн Вишеградської четвірки у цьому проєкті представляє надзвичайну цінність. Розвиток та управління ЗГІ у країнах Вишеградської четвірки та початок розвитку ПОР – це досвід, який часто можна вважати позитивним, та слід сприяти  його просуванню в регіоні та світі. На додаток до мети розповсюдження досвіду країн Вишеградської четвірки на міжнародному рівні та в країнах Східного партнерства, проєкт також сприятиме, шляхом аналізу та роздумів над проблемами  усього Вишеградського регіону, консолідації експертних знань та кращому розумінню регіонального та національного управління та політичного контексту для розвитку та експлуатації ЗГІ та розвитку зелених міст, які стануть більш привабливими для життя. Проєкт також сприятиме зміцненню наукових мереж у регіоні та досягненню діалогу між академічними колами та інституціями відкритого суспільства в Білорусі та Україні, тим самим прокладаючи шлях до майбутньої співпраці та покращуючи контакти між людьми.