Тема проєкту – спадщина (фізична, інституційна, академічна), концепції дизайну міст комуністичного часу та практичні підходи, які пов’язані із зелено-голубою інфраструктурою (ЗГІ). Питання розвитку ЗГІ були актуальними ще в Радянському Союзі, і багато ідей та рішень 1970-х років навіть досі видаються дуже цікавими та свіжими. Наприклад, «зелений і водний діаметр» м.Мінськ (мабуть, найкраще реалізований та збережений) був дивовижним проєктом, який демонстрував багато стратегічних передбачень. Багато інших цікавих планів та будівельних рішень можна знайти в країнах колишнього СРСР (хоча вони не були належним чином впроваджені та / або не підтримувались у більшості випадків), тоді як концепції, підходи та методи розвитку ЗГІ широко обговорювались в університетських підручниках. Однак можна помітити, що, хоча міста в пост-радянських країнах, таких як Білорусь чи Україна, плануються людьми з однієї наукової школи, там ми не можемо побачити нічого інноваційного. З часом з’явились нові концепції, такі як природно-орієнтовані рішення (ПОР), і можна було б очікувати, що вони будуть розвиватися разом зі старою школою і дадуть захоплюючі результати (а це насправді не відбувається, за винятком кількох пілотних проєктів, що фінансуються ЄС та ПРООН).
Країни Вишеградської четвірки після розпаду Радянського блоку мали схожі до білоруських та українських стартові умови з точки зору містобудівної політики та стратегій реалізації. Вони пройшли довгий шлях, враховуючи свою спадщину у галузі містобудуванні та обираючи шляхи свого розвитку. Коли справа доходила до розвитку та управління ЗГІ, були як яскраві успіхи, так і невдачі. Сучасні практики та зусилля зараз зосереджені на природо-орієнтовних рішеннях (ПОР), смарт ЗГІ, підходах до участі стейкхолдерів та краудсорсингу. Досвід країн Вишеградської четвірки є надзвичайно корисним для вивчення для громад Білорусі та України, оскільки контексти (як історичні, так і сучасні) успішних прикладів та уроків є дуже важливими для політичного та соціально-економічного переходу, який і досі триває в країнах Східного партнерства. Цей практичний та академічний контекст, який партнери повинні досліджувати, та над яким вони будуть міркувати.
